Цікаві факти

Виховання дитини - це непростий процес.
 Незважаючи на велику кількість спеціальної літератури або навіть педагогічної освіти, складно однозначно сказати, що можна робити, а що не потрібно. Практика далеко пішла від теорії. Кожна сім`я має свої традиції і звичаї у вихованні підростаючого покоління, але для конкретного народу вони, в більшості своїй, єдині. Виховання дітей у різних народів має суттєві відмінності, в чомусь ми погоджуємося з цим, а десь методи виховання не отримують нашої підтримки. Для представників різних країн прийоми виховання можуть бути схожими або значно різнитися.

 Японія. Японці своїх дітей у віці до 5 років балують, для них не існує заборон і покарань. Однак після «критичного» віку, дитина потрапляє в умови жорсткої конкуренції і відбору по заслугах. 

Великобританія .Англійці, навпаки, виховують дітей у строгості, не дозволяють піддаватися емоціям, готують до суворих реалій життя. Вони помірні в прояві почуттів, але сповнені благородства. 

США. А ось американці багато в чому схожі зі слов`янами в питаннях виховання. Вони вважають, що діти повинні перебувати поруч з батьками, будь-то прогулянка або вечірка. У США для цього створені всі умови, існують навіть спеціальні кімнати, де батьки можуть погодувати або переодягнути своє чадо. 

Німеччина. Німці не поспішають заводити дітей років до тридцяти, поки не доб`ються значних успіхів в кар`єрі. Якщо ж подружжя зважилися на цей відповідальний крок, значить, підійдуть до нього вони з усією серйозністю. Няню дуже часто починають підшукувати заздалегідь, ще, коли дитина не народилася. Традиційно всі діти в Німеччині до трьох років сидять вдома. Дитину постарше починають водити раз в тиждень в «ігрову групу» щоб він набирався досвіду спілкування з однолітками, а потім влаштовують в дитячий садок.

 Франція. Француженки дуже рано віддають дітей в дитячий сад. Вони побоюються втратити свою кваліфікацію на роботі і вважають, що в дитячому колективі хлопці швидше розвиваються. 
У Франції дитина майже з народження весь день проводить спочатку в яслах, потім в дитячому садку, потім в школі. Французькі діти швидко дорослішають і стають самостійними. Вони самі ходять в школу, самі купують в магазині необхідні учнівське приладдя. З бабусями онуки спілкуються тільки на канікулах.

 Італія В Італії навпаки прийнято часто залишати дітей з родичами, особливо з бабусями і дідусями. У дитячий сад звертаються тільки якщо немає нікого з рідних. Велике значення в Італії надається постійним сімейним обідів і свят з великою кількістю запрошених родичів.